БРІКС — противник, якого боїться Захід;
Сила, яка змінить новий світовий порядок, нав’язаний Заходом;
БРІКС — нова глобальна сила, яка змінить весь світ.
Подібними заголовками болгарські ЗМІ та публікації в соціальних мережах наводять на думку, що неформальна група країн, відома під абревіатурою БРІКС, є реальною альтернативою наявному економічному та політичному ладу.
Але що таке БРІКС, наскільки вагомою є ця “сила” і який потенціал вона має, щоб “змінити світ”?
Китай та ін.
Акронім БРІК вперше було використано у 2001 році Джимом О’Нілом, головою дослідницької групи з питань глобальної економіки в Goldman Sachs. Він використовував його для опису групи так званих “ринків, що розвиваються” — Бразилії, Росії, Індії, Китаю, які вирізняються швидким економічним зростанням і претендують на більш вагоме місце в глобальному економічному управлінні. У 2010 році за пропозицією Китаю до групи приєдналася Південна Африка, і до абревіатури додалася ще одна буква — С.
Попри те, що вони дуже різні, чотири країни-ініціатори мають спільну мету — знайти місце серед глобальної економічної та політичної еліти, в якій домінують “старі” розвинені країни. Хоча всі країни БРІКС не входять до “Великої сімки” (G7), вони є членами “Великої двадцятки”, групи 20 найбільших економік світу. Лише Росія на короткий час була прийнята до Групи 7 (на той час – G8), але була виключена після анексії Криму у 2014 році.
Загальна чисельність населення країн БРІКС становить 3,27 мільярда осіб або 42% населення світу. Їх сукупний ВВП становить 26 трильйонів доларів США, що трохи більше, ніж ВВП США, і становить чверть світової економіки.
Однак такі високі економічні показники майже повністю завдячують Китаю. ВВП Китаю більш ніж удвічі перевищує ВВП усіх інших країн разом узятих.
Посилання для завантаження інфографіки
<div class=”flourish-embed flourish-chart” data-src=”visualisation/13774873″><script src=”https://public.flourish.studio/resources/embed.js”></script></div>
Було б неввічливо, але не й несправедливо відзначити схожість з відомим висловлюванням, яке приписують албанському комуністичному лідеру Енверу Ходжі: “Разом албанці й китайці складають чверть населення світу”, – зазначив аналітик Пол Макнамара в коментарі для Financial Times.
Однак сенсаційні темпи економічного зростання, які змусили звернути увагу на БРІКС в першому десятилітті 21-го століття, починають осідати в другому, а у випадку з Бразилією та Росією економічні показники “розчаровують”, за словами “хрещеного батька” БРІКС Джима О’Ніла.
Розділені разом
Незважаючи на амбітні декларації, протягом першого десятиліття свого існування БРІКС залишається нестійкою коаліцією, яка не мала значного впливу на процеси глобальної економіки. Основна причина полягає в тому, що країни, які входять до групи, більше відрізняються, ніж схожі — вони географічно віддалені, їхні економіки знаходяться на різних стадіях розвитку і досить різні в ідеологічному плані.
Згідно з глобальним індексом Freedom House за 2023 рік Бразилія та Південна Африка вважаються вільними, Індія — частково вільною, а Росія та Китай — невільними країнами.
Індекс демократичності дослідницького центру групи “Економіст” визначає Бразилію, Індію та Південну Африку як “проблемні демократії”, а Китай та Росію віднесено до авторитарних режимів.
Кожна з країн має власні мотиви щодо членства в групі.
Росія розглядає БРІКС як геополітичну противагу розширенню впливу США та Євросоюзу на схід. Для Південної Африки БРІКС є засобом легітимізації своєї ролі економічного та політичного лідера африканського континенту. Бразилія, своєю чергою, отримує можливість взяти на себе ключову роль у формуванні сил “Глобального Півдня”. Для Індії БРІКС є корисним мостом між її прагненням утвердитися як провідна держава і колишньою славою лідера країн, що розвиваються. Для Китаю це угруповання є засобом досягнення політичного впливу, співмірного з його економічним зростанням.
Мартін Біндер, професор політології та міжнародних відносин Редінгського університету, прокоментував це в інтерв’ю Болгарському національному радіо:
“Побудова альтернативного світового порядку, в якому не домінують Сполучені Штати та їхні західні союзники — зі своїми нормами, правилами та інститутами — та в якому незахідні країни, що розвиваються, будуть відігравати більшу роль, завжди була однією з головних цілей країн БРІКС. Велике питання, звичайно, полягає в тому, наскільки реалістично для цих країн побудувати такий світовий порядок”.
Реформатори чи альтернатива
У 2009 році тодішній президент Росії Дмитро Медведєв закликав учасників першого саміту БРІК в Єкатеринбурзі обговорити створення більш справедливої міжнародної системи та параметри нової фінансової системи. Таким чином, з самого початку було визначено два підходи, яких дотримується група для досягнення своїх цілей: змінити систему зсередини й одночасно створити альтернативну систему.
Поки що другий підхід здається більш успішним, причому створення у 2014 році Нового банку розвитку (НБР, NDB) та Угоди щодо резервного фонду (CRA) можна вважати найбільш значущими досягненнями.
Членами НБР, окрім країн БРІКС, є Бангладеш, ОАЕ та Єгипет. НБР виступає альтернативою МВФ та Світовому банку для низки країн, які не згодні з політикою цих двох інституцій та з принципом “гроші проти реформ”. Угода про резервний фонд на випадок непередбачених обставин має на меті допомогти членам групи в часи фінансових труднощів.
Деякі дослідники та аналітики розглядають БРІКС як геополітичний феномен, який намагається представити себе лідером “Глобального Півдня”, пропонуючи “альтернативну модель G7”.
Курс на “дедоларизацію”
Новопризначений президент Нового банку розвитку, колишній президент Бразилії Ділма Руссефф, обіцяє, що 30% кредитів банку до 2026 року будуть надаватися в національних валютах. Це частина стратегії установи, спрямованої на відмову від долара США.
За даними МВФ, до кінця 2022 року понад 58% світових валютних резервів номіновано в доларах. П’ята частина в євро, майже 5% у британських фунтах, і майже 2,69% у китайських юанях (ренминби).
Незначна валютна частка БРІКС на світових ринках зараз непропорційна її загальній вазі, яка становить близько 16% світової торгівлі, зазначають дослідники з Бостонського університету Тафтса. Ця диспропорція відображає як глобальне домінування долара, так і складність відмови від американської валюти.
Причини цих труднощів знову ж таки криються у відмінностях між членами групи — не всі прагнуть порвати з доларом, і не обов’язково одразу.
Для Росії “дедоларизація” є неминучою і нагальною, оскільки вона намагається обійти міжнародні санкції, накладені на неї. Зрозуміло, чому вона так активно просуває це питання і використовує БРІКС як мультиплікатор. Китай також зацікавлений у тому, щоб його політичний порядок денний виглядав як широко підтримана ініціатива “нового світового порядку”, “багатополярного” і “справедливого” — інше питання, для кого.
Але інші члени БРІКС, такі як Бразилія та Південна Африка, менш вразливі до американських санкцій і мають економіки, які більш інтегровані в доларову систему. США є найбільшим інвестором країн БРІКС, згідно з даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку за 2023 рік.
Посилання для завантаження інфографіки
<div class=”flourish-embed flourish-chart” data-src=”visualisation/13775258″><script src=”https://public.flourish.studio/resources/embed.js”></script></div>
Хоча всі члени БРІКС висловлюють бажання зменшити свою залежність від долара США, не всі хочуть відокремитися від глобальної фінансової системи, очолюваної США. Більшість членів БРІКС все ще зберігають значні кількості своїх резервів у доларах США, тому ослаблення долара автоматично означатиме для них втрати. Наразі “дедоларизація” полягає в домовленостях між деякими країнами про використання їхніх національних валют у двосторонній торгівлі.
І якщо відмовитися від долара складно, то ідея “спільної валюти” країн БРІКС видається абсолютно нереалістичною, оскільки вона не підкріплена жодними наявними економічними передумовами чи політикою. Можливим варіантом могло б стати використання китайського юаня, але економісти вважають, що Китай не готовий зробити свою валюту повністю конвертованою і відмовитися від контролю над нею.
Для інших країн це означатиме надмірну залежність від Китаю. Особливо це стосується Росії, яка усвідомлює ризики та, ймовірно, саме тому сурмить про створення “нової міжнародної резервної валюти”. Очікується, що спільна валюта стане головним питанням на саміті в Південній Африці в серпні цього року.
Політичні бар’єри завжди обмежуватимуть повний економічний потенціал цього партнерства, писав у 2017 році Самір Саран, президент дослідницького центру ORF в Індії.
Однак цей прогноз не передбачав російського вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. На думку проф. Мартіна Біндера, відбувається протилежне — БРІКС все більше перетворюється на політичний блок.
“Політичні бар’єри” вже не здаються такими нездоланними на тлі санкцій, запроваджених проти Росії з боку Євросоюзу та США, і побоювань, що те ж саме може статися з іншими країнами.
Жодна з країн БРІКС не підтримала санкції проти Росії.
Як повідомляється, зростає інтерес до членства в групі з боку інших країн, зокрема Ірану, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), Єгипту та інших.
Безсумнівно, можлива альтернативна фінансова система може привабити ще більше країн, на які поширюються американські санкції, і навіть союзників США, котрі сподіваються на просування власних валют, зазначає Foreign Affairs.
Стверджувати, що БРІКС є новим, альтернативним центром сили в міжнародних відносинах, як намагаються переконати нас країни групи, особливо Китай і Росія, було б перебільшенням та оманою. Однак ми, безумовно, спостерігаємо глибокі зрушення. Провідні економісти очікують, що у світовій економіці сформуються два табори — навколо США і навколо Китаю. На думку МВФ, такий геополітичний поділ негативно вплине на світову економіку в довгостроковій перспективі. Якщо це і є “новий світовий порядок”, то питання в тому, для кого він кращий і справедливіший.
Над текстом також працювала Раліца Ковачева
