Сайт “Миротворець” існує з 2014 року. Однак до 11 липня 2023 року повідомлення про нього в болгарських ЗМІ були радше винятком.
Сайт мав побіжну згадку у 2015 році, але привернув до себе трохи більше уваги наступного року, коли опублікував імена багатьох журналістів, у тому числі й болгарських кореспондентів у Росії. Широкого розголосу набула справа Георгія Блізнакова, болгарина, який входить до складу спеціального підрозділу сепаратистів у самопроголошеній Донецькій народній республіці. Згадується, що Блізнаков також включений до списків “Миротворця”. З цього ж приводу в сюжеті BBC йдеться і про чотирьох інших болгар, зареєстрованих на сайті, в тому числі про тодішню депутатку “Атаки” Магдалену Ташеву.
У 2018 році до списків “Миротворця”, без особливого медіаінтересу до цієї теми, потрапила низка болгарських громадян. Серед них — колишній президент Георгій Парванов (2002-2012), колишній депутат БСП Іво Христов, історик, колишній член БСП, а нині член партії “Русофіли за відродження Вітчизни” Валентин Вацев, журналістка і нинішній депутат Європарламенту Олена Йончева, журналістка Веліслава Дирева, лідер партії “Атака” Волен Сідеров, колишній депутат БСП Ваня Добрева, журналістка Веляна Христова, головний редактор видання Pogled.info Румен Петков і Светлозар Лазаров, колишній генеральний секретар Міністерства внутрішніх справ та національний координатор партії “Атака” до жовтня 2018 року.
Приводом для появи цих осіб на сайті стали публікації, згідно з якими вони брали участь або були запрошені до участі в міжнародній конференції “Крим у сучасному міжнародному контексті”, що відбулася на початку листопада 2017 року в Ялті. В рамках конференції було створено об’єднання “Друзі Криму”, яке презентується як “неформальний клуб політиків, парламентаріїв і громадських діячів з різних країн світу”.
У 2022 році до цього списку долучився депутат БСП і віцеспікер Народних зборів Крістіан Вігенін, який займає таку ж посаду в нинішньому парламенті. Але, попри присутність такої кількості болгарських громадян на сайті протягом багатьох років, “Миротворець” став головною новиною для болгарських ЗМІ та інституцій лише в липні 2023 року.
11 липня 2023 року “Миротворець” став головним новинним ресурсом у світі. Діляна Гайтанджиєва опублікувала на своєму сайті “Об’єктивно” текст під заголовком “СБУ додала журналістку Діляну Гайтанджиєву до списку цілей для ліквідації українського “Миротворця”.
Через два дні, 13 липня, було опубліковано інтерв’ю Мартіна Карбовського з речницею МЗС Росії Марією Захаровою. Однак, незалежно від поставленого запитання про небезпеку ядерного удару в контексті війни проти України, Захарова сама підіймає тему “Миротворця”. Ось точна цитата з її висловлювання:
“Ви прекрасно знаєте, що на російських державних діячів, політиків, громадських діячів і журналістів ведеться справжнє полювання. Їх вбивають, і це почалося задовго до 2022 року. На території України за підтримкою Сполучених Штатів, під їхнім безпосереднім кураторством працює сайт, який називається “Миротворець”. Він має чудову назву, але насправді те, що він продукує, зовсім протилежне. Це список людей, величезна кількість людей, і серед них є найрізноманітніші люди — журналісти, громадські діячі, люди, які займаються гуманітарною ситуацією, в тому числі діти, яких українські націоналісти оголосили людьми, що підлягають знищенню. Можете собі це уявити? А ви говорите про риторику. Незважаючи на наші багаторічні заклики, в тому числі до американців припинити підтримку цього сайту і наші звернення до міжнародної спільноти, на міжнародній арені цей сайт продовжує діяти. І коли людей із цього списку вбивають, то ставлять галочку, що людина ліквідована”.
Знімок: The Council of the Federation of the Federal Assembly of the Russian Federation
17 липня 2023 року Спілка болгарських журналістів (СБЖ) опублікувала позиційний документ, “вимагаючи від влади захистити болгарських журналістів, які потрапили до списку “Миротворця”. У документі повідомляється, що “сумнозвісний український сайт” включив Діляну Гайтанджієву до списку “ворогів України”, і нагадується, що “більше болгарських журналістів також фігурують у зловісному списку “Миротворця” 2018 року”.
18 липня політичне об’єднання “Відродження” заявило: “Повна підтримка Діляні Гайтанджиєвій та всім, кого планують ліквідувати!”.
З парламентської трибуни виступив голова формації Костадін Костадінов:
“Ще один болгарин потрапив до дуже зловісного списку. І це список не корумпованих політиків, а список людей, які мають інакшу думку. Список людей, яких потрібно ліквідувати. Список на сайті, який має цинічну назву “Миротворець”. Сайт, який формально пропонує себе як український, але зареєстрований у США, в одному з американських штатів — Вірджинії. Сторінка, яка періодично оновлює імена, додаючи нові та видаляючи старі. Видаляються вони тому, що їх просто фізично видалили. Іншими словами, людей з цього списку вбивають… Ми можемо висунути дуже серйозне звинувачення проти уряду США, тому що, врешті-решт, цей сайт зареєстрований у США”. Костадінов неодноразово повторює, що йдеться про “смертельні погрози болгарським журналістам”, “мова йде про погрози смертю”.
19 липня президент Румен Радев “висловив сподівання, що уряд відреагує на сигнали, що стосуються загроз життю та безпеці болгарських громадян, включених до списку сайту “Миротворець”. 20 липня державні установи вже займалися цією справою.
Чи є “Миротворець” “списком смерті”?
“Список, метою якого є ліквідація”, “список людей, що підлягають ліквідації”, “список засуджених до смерті”, “нацистська терористична організація”, “Цифрове гестапо” — такі визначення сайту “Миротворець” містяться в висловлюваннях на цю тему, що з’явилися останніми днями. Але чи стоять за цими виразними визначеннями реальні факти та докази?
Український сайт “Миротворець” є публічною платформою громадської організації, створеної для розслідування “ознак злочинів” проти національної безпеки України, миру, людяності та міжнародного права. У розділі “Чистилище” сайту будь-який користувач може додати людину, яка відповідає критеріям “ворога України”.
Там є дуже докладні інструкції про те, як додавати людей, яку інформацію надавати і які докази діяльності особи. При цьому чітко зазначено, що для осіб, які перебувають за межами Росії, України та Білорусі, правила подачі адреси не такі суворі.
Багато з тих, чию інформацію можна знайти на сайті, є військовослужбовцями, які брали участь у збройних нападах на Україну – найчастіше це сепаратисти або російські солдати. Однак у списку також є громадські діячі, популярні політики (в тому числі іноземні) та журналісти, яких на платформі вважають пов’язаними з озброєними групами або “тероризмом”.
У квітні 2015 року в Києві були застрелені народний депутат від Партії регіонів Олег Калашников і журналіст Олесь Бузина. Перший був наближеним до президента України Віктора Януковича, який втік до Росії, та організатором Антимайдану (протестів проти Євромайдану). Другий дотримувався проросійських позицій. Вони були застрелені схожим чином з різницею в один день. Через кілька годин після вбивства Бузини президент Росії Володимир Путін назвав його ще одним “політичним вбивством” в Україні.
Інші випадки, згадані на болгарських сайтах як результат публікацій на “Миротворці”, включають напади на російського військового блогера Владлена Татарського та Дар’ю Дугіну, доньку пропагандиста Олександра Дугіна. Ці випадки наводяться Кремлем як доказ того, що сайт є “списком смерті”.
Як аргумент на користь зв’язку між сайтом і вбивствами Москва також вказує на те, що фотографії цих осіб на сайті мають підпис “Ліквідовано”. Однак жодного зв’язку між публікацією імен на сайті та вбивствами цих людей, як і причетності самого сайту до їх скоєння, встановлено не було. Як показало розслідування, такий підпис міститься як на фотографії Дар’ї Дугіної, так і на фотографії колишнього прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі.
Розповідь про “чорний список” вже давно стала предметом аналізу та спростування в різних країнах, наприклад, в Румунії та Косово. “Описуючи “Миротворець” як “ліквідаційний список”, російські державні ЗМІ намагаються підірвати довіру до організації в західному світі. Цей опис має на меті шокувати та розлютити західні правозахисні групи, змусивши їх повірити, що український уряд заохочує насильство проти осіб і груп, внесених до списку. Це не так”, — пише DisinfoWatch.
Зв’язки з українським урядом та США?
Сайт стверджує, що надає правоохоронним органам і спецслужбам інформацію про “проросійських терористів, сепаратистів, найманців, військових злочинців і вбивць”. Доказів зв’язку сайту з українською державою немає. 20 липня 2023 року посольство України в Болгарії опублікувало заяву, в якій відмежувалося від дій “Миротворця”.
Влада в Києві також неодноразово робила це, зокрема Служба безпеки України розпочала розслідування діяльності сайту у 2016 році, але безрезультатно. Українська поліція також розслідує діяльність “Миротворця” на прохання правозахисників. Деякі посадові особи в Україні, наприклад, колишній міністр внутрішніх справ Аваков, захищають діяльність “Миротворця”.
Згідно з розслідуваннями ЗМІ, сайт був заснований і підтримується одним зі співробітників Міністерства внутрішніх справ України, який, очевидно, має тісні зв’язки зі Службою безпеки України, відомим під псевдонімом “Роман Зайцев”. На сторінці Зайцева у Facebook, де його обличчя не видно, повідомляється, що він працює керівником компанії “Миротворець”. Також повідомляється, що його попередня робота була саме в СБУ. На цій платформі Зайцев також давав інтерв’ю українським ЗМІ. Справжнє ім’я Зайцева невідоме. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода у 2016 році, тодішній керівник апарату СБУ Олександр Ткачук заявив, що “Служба безпеки України не має жодного відношення до створення сайту “Миротворець” і не співпрацює з особами, пов’язаними з його функціонуванням”.
Також стверджується, що Антон Геращенко, колишній радник міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова у період з 2014 по 2021 рік, причетний до управління “Миротворцем”. У 2019 році в інтерв’ю Al Jazeera Геращенко підтвердив свою залученість до сайту, зазначивши, що “Миротворець — це не кримінальний орган, а служба розслідувань”.
Немає жодних доказів того, що “Миротворець” якимось чином пов’язаний зі Сполученими Штатами. У правому верхньому куті сайту вказані дві “адреси” – Ленглі, штат Вірджинія, США (місто, де розташована штаб-квартира ЦРУ США) і Варшава, Польща. Однак не можна стверджувати, що ці адреси дають якусь реальну інформацію про сайт. Перевірка за допомогою інструменту Wayback Machine показує, що до 7 грудня 2021 року адреса у верхньому правому куті сайту була вказана як Україна, Київ.
Профілі користувачів, які розміщували інформацію в “Чистилищі”, містять назви розвідувальних служб і організацій – ЦРУ, MI5, СБУ, АНБ, НАТО тощо.
Немає жодних доказів, які б підкріплювали твердження про те, що США підтримують або керують цим сайтом. Щобільше, Державний департамент США відкрито критикував “Миротворець” у доповіді 2016 року про ситуацію з правами людини в Україні. У виданні звіту за 2022 рік “Миротворець” був звинувачений у зв’язках зі спецслужбами України.
Перевірка Factcheck.bg показала, що домен зареєстровано в Таїланді.
Критики стосовно “Миротворця”
За роки свого існування сайт неодноразово ставав об’єктом серйозної міжнародної критики.
7 травня 2016 року сайт “Миротворець” опублікував список з персональними даними близько 4 000 журналістів, які в той чи інший момент отримали “акредитацію” в ДНР. Дані були отримані через злам у системі так званого Міністерства внутрішніх справ сепаратистської республіки. Журналісти, чиї дані були опубліковані в “Миротворці”, були оголошені колаборантами сепаратистів. Багато хто з них згодом отримав смертельні погрози. Це викликало реакцію з боку низки міжнародних організацій та ЗМІ.
Правозахисна організація Human Rights Watch засуджує дії сайту і зазначає, що “такі безвідповідальні коментарі та дії загрожують безпеці журналістів та правозахисників і порушують їхнє право на недоторканність приватного життя”.
У доповіді Ради ООН з прав людини про ситуацію в галузі прав людини в Україні за період з 16 травня по 15 серпня 2017 року міститься заклик до української влади провести швидке та ефективне розслідування ймовірних порушень і видалити персональні дані з “Миротворця”.
Європейський парламент у своїй резолюції 2021 року закликає владу в Києві “рішуче засудити та заборонити діяльність екстремістських і таких, що розпалюють ненависть, груп і вебсайтів, як “Миротворець”, які нагнітають напруженість у суспільстві та неправомірно використовують персональні дані сотень людей, зокрема журналістів, політиків і представників груп меншин”.
Над текстом також працювали Раліца Ковачева та Георгій Марчев.
