“Денацифікація”, “демілітаризація”, “десатанізація”, “дедоларизація”. Кремлівська пропаганда дуже полюбляє “де” -слова і не соромиться зловживати ними. Мета полягає в тому, щоб показати, що дії Росії є відповіддю на вже наявні загрози: в Україні “нацизм” – Росія “денацифікує”; Захід “мілітаризує” Україну — Росія “демілітаризує”; світом править “сатанинський” Захід — Росія його “десатанізує”; у світовій економіці домінує долар — Росія його “дедоларизує”.
Це не дебют “дедоларизації” в пропагандистському лексиконі Москви — тема “на озброєнні” вже щонайменше десять років, а особливо активно вона почала використовуватися після 2014 року, коли проти Росії було запроваджено санкції через анексію Криму.
Паралельно Кремль активно говорить про “новий світовий порядок” у сфері політики та економіки, в якому США не є єдиним “гегемоном”. І все це — щоб обійти санкції, запроваджені США та ЄС (при цьому стверджуючи, що санкції не працюють).
За даними Міжнародного валютного фонду, до кінця 2022 року понад 58% світових валютних резервів будуть номіновані в доларах. П’ята частина — в євро, майже 5% – у британських фунтах і 2,69% – у китайських юанях.
Джерело: МВФ
Найкраща пропаганда базується на істині
Новини про те, що країни та міжнародні організації хочуть замінити долар своїми національними валютами в торгівлі між собою, відображають реальні процеси, які давно назрівають у світовій економіці, але досі залишалися поза увагою ЗМІ (за винятком спеціалізованих видань). Однак зараз, внаслідок війни Росії проти України, вже наявні суперечності загострилися, а процеси прискорилися — коли такий радикальний виклик кинуто правовому та політичному міжнародному порядку, економічний не може залишитися осторонь.
Але великим гравцем у цьому випадку є не Росія, а Китай. Частка Китаю у світовій економіці наближається до п’ятої частини, тоді як частка США становить трохи більше ніж 15%. Таке посилення присутності та впливу дає Пекіну впевненість у тому, що він може кинути виклик Вашингтону і вже відкрито говорити про “дедоларизацію” та “юанізацію”.
Джерело: МВФ
Росія, своєю чергою, цілком реально “дедоларизується”, і це той рідкісний випадок, коли пропагандистські гасла не розходяться з ділом. Тільки не тому, що хоче, а тому, що змушена.
“Ми не хочемо добровільно відмовлятися від долара, нас змушують це зробити”.
“Якщо ви чули, як я говорив про долар, і зрозуміли, що ми хочемо позбутися його як резервної валюти або як універсального платіжного засобу, то це не так. Мова йшла про дещо інше. Я говорив про факт, що Сполучені Штати використовують долар. Вони використовують свою національну валюту для різного роду санкцій”.
Ці слова належать президенту Росії Володимиру Путіну і були сказані нещодавно — у червні 2021 року. Вони чітко свідчать про те, що якби існував спосіб продовжувати отримувати вигоду від можливостей на світових ринках, систематично порушуючи міжнародні правові норми, Росія, ймовірно, не вагаючись, зробила б це.
Однак, що явно розходиться з реальністю, так це значення Росії у світовій економіці та роль, яку Кремль приписує собі в цих процесах. Погляньмо ще раз на графік вище — частка Росії у світовій економіці становить трохи менше ніж 3%.
Перехід від однополярного світу після холодної війни до поліцентричної міжнародної системи — це процес, який дослідники спостерігають і обговорюють роками. Але в жодному серйозному дослідженні, будь то з геополітичної чи економічної точки зору, Росія не згадується серед потенційних центрів сили в цій системі. На відміну від Китаю, який вважається реальним конкурентом Сполучених Штатів і навколо якого може сформуватися центр сили.
За влучним висловом аналітика Володимира Шопова, “Москва вже не просто молодший партнер у цих відносинах, а все більше політичний субпідрядник Пекіна”. Така ситуація не може не викликати фрустрації в Росії, яка вважає, що її несправедливо позбавили статусу великої держави, який належить їй по праву.
Тому Москва шукає обхідні шляхи для посилення враження про свою глобальну вагу і роль, наприклад, через БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка). Ця вільна організація, більше схожа на клуб країн з ринками, що розвиваються, була створена як альтернатива світовому порядку, в якому домінує Захід, згідно з їхніми власними претензіями. Детальніше про БРІКС читайте в окремій статті на Factcheck.bg.
“Дедоларизація” в болгарських ЗМІ
За даними системи медіамоніторингу “Sensica”, за рік (30 квітня 2022 – 30 квітня 2023) більшість публікацій (110) на тему “дедоларизації” припадає на сайт Novini247 – рекордсмена з висвітлення російської пропаганди про війну в Україні, згідно з результатами аналізу, проведеного командою Фонду суспільно-гуманітарних досліджень.
Не в однаковій мірі, але з численними матеріалами та “авторитетними” аналізами, тема присутня в тій самій медіагрупі, яка систематично поширює російську пропаганду, публікуючи статті російського Фонду стратегічної культури.
Сайт Pogled.info, на який Factcheck.bg вже звертав увагу як на розповсюджувача кремлівської пропаганди, вирізняється послідовністю у представленні цієї теми.
Однак цього разу Кремль не є самотнім. Китайська державна пропаганда також активно працює над цим питанням, намагаючись перебільшити масштаби “дедоларизації” у світовій економіці.
Текст, опублікований у газеті “24 chasa” (також в Pogled.info, “Бліц” та ін.), є роботою “журналістів China Media Group”, про що прямо зазначено в кінці, а джерелом вказано болгарську версію сайту Радіо Китаю.
Спробуємо абстрагуватися від аргументу, що “останнім часом в інтернеті зростає кількість запитів на термін” “дедоларизація” — під час написання цього тексту це слово десятки разів шукали в Google болгарською, англійською та російською мовами.
Щодо даних — на опублікованому в статті зображенні чітко видно, що, по-перше, воно старе, а по-друге — шкала навмисно зроблена так, щоб виглядати дуже стрімкою, але насправді йдеться про зниження приблизно на 4% між 2015 і 2019 роками.
Ось як все виглядає в більшому масштабі й в теперішньому часі:
Як видно з назви діаграми, МВФ відзначає зростання ролі “нетрадиційних” валют в останні роки. В аналізі Фонду до 2022 року чітко зазначається, що зменшення ролі долара США не супроводжується збільшенням часток інших традиційних резервних валют: євро, єни та фунта стерлінгів. Хоча частка резервів у китайській валюті дещо зросла, вона становить лише чверть від вилучення долара (решта три чверті припадає на інші валюти — австралійський та канадський долари, шведську крону та південнокорейську вону). Ще й надто, на кінець 2021 року одна країна — Росія — володіла майже третиною світових резервів у юанях.
Чи існує “дедоларизація” і що це слово означає насправді
Як висловився б Марк Твен, новина про смерть долара значно перебільшена.
Однак, щоб відповісти на це питання, ми повинні використати інше де-слово: деглобалізація. Деякі економісти використовують його для опису процесів, протилежних глобалізації, які інші називають “слоубалізацією” тобто уповільненням процесу глобалізації, або “newbalization” — ідея полягає в тому, що змінюється сама природа процесу глобалізації. Але після Великої фінансової кризи 2008 року світ став іншим і, як не парадоксально (чи ні), все більше нагадує той, що був до 1989 року. Провідні економісти очікують, що у світовій економіці сформуються два табори — навколо США та навколо Китаю. Такий геополітичний поділ негативно вплине на світову економіку в довгостроковій перспективі, вважають в МВФ.
Існують різні думки щодо того, якою мірою ці події вплинуть на долар США. Очевидним видається бажання низки країн скористатися ситуацією, щоб звільнитися від долара, оскільки вони побоюються, що в майбутньому долар може бути використаний також і проти них, за словами Адама Позена, президента Інституту міжнародної економіки Петерсона.
А на думку Майкла Петтіса, професора фінансів Пекінського університету, дискусія про глобальне домінування долара дуже викривлена. За його словами, існує презумпція, що саме іноземці хочуть обмежити використання долара, а американці чинять жорсткий опір.
Однак, на думку Петтіса, причина домінування долара полягає не в тому, що він ставить економіку США у привілейоване становище, а в тому, що він дозволяє найбільшим економікам світу користуватися перевагами американського споживання для сприяння своєму економічному зростанню. Однією з таких країн є Китай, який заявляє, що дуже хоче замінити долар юанем, хоча його власна економічна політика робить це неможливим, пояснює Петтіс.
За його словами, якщо хтось і виграє від детронізації (ще одне де-слово) долара, то це самі США:
“Величезна геополітична сила, яку дає Вашингтону і Волл-стріт контроль над світовою фінансовою системою, дорого обходиться американським виробникам, фермерам і бізнесу, а оскільки решта світу росте у порівнянні з США, то й ця ціна може тільки зростати”.
На думку Петтіса, саме США мають взяти на себе ініціативу у звільненні світової торгівлі від надмірної залежності від долара США.
Наразі, однак, як влучно підсумовує Адам Позен, “хоча долар є менш захищеним, ніж раніше, він все ще виграє змагання між собою та юанем за звання “найменш неприємної” валюти”.
