“Я вважаю наш рух окремим фронтом, який показує, що існують сили у світі, які через народну дипломатію будуть боротися проти русофобії, яка забороняє російських котів на конкурсах, яка усуває Пушкіна, яка забороняє російську мову. Вони просто фашисти”.
“Русофільство — це наша однозначна відповідь сучасному фашизму, русофобії”.
Посилання для доступу до зображення
https://drive.google.com/file/d/1bpcJbsKtmbjBV941UmZYOg959NYufSmW/view?usp=sharing
Цими словами голова болгарського національного руху “Русофіли” Ніколай Малінов відкриває установчий форум однойменного міжнародного руху в березні 2023 року. Пізніше Малінов був одноголосно обраний першим головою Русофільського Інтернаціоналу.
Кримське пропагандистське видання News Front висвітлило подію патетичним текстом і величезними фотографіями найвідоміших учасників: Пропагандистський бізнесмен Костянтин Малофєєв (який, за словами видання, відіграв ключову роль у створенні руху), міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, речниця МЗС Росії Марія Захарова, філософ Олександр Дугін, заступниця голови Державної думи Росії Анна Кузнєцова, депутати, священники та навіть американський актор Стівен Сігал.
Кримське пропагандистське видання News Front висвітлило подію патетичним текстом і величезними фотографіями найвідоміших учасників: Пропагандистський бізнесмен Костянтин Малофєєв (який, за словами видання, відіграв ключову роль у створенні руху), міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, речниця МЗС Росії Марія Захарова, філософ Олександр Дугін, заступниця голови Державної думи Росії Анна Кузнєцова, депутати, священники та навіть американський актор Стівен Сігал.
Про Малофєєва і його зв’язок зі шпигунським скандалом, по якому в Болгарії обвинувачується Ніколай Малінов, детально розповідає “Вільна Європа”. “Mediapool” нагадує, що Малінов перебуває під санкціями США відповідно до глобального “закону Магнітського” та нещодавно їздив до Москви, щоб обговорити це питання з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. На парламентських виборах 2 квітня Малінов очолив бургаський список коаліції “Нейтральна Болгарія” (Атака, Русофіли, Комуністи)”.
У своєму зверненні до учасників президент Росії Володимир Путін привітав їх з рішучістю протистояти “русофобським акціям”: “Багато країн свідомо нагнітають антиросійську істерію, переслідують наших земляків, вводять заборони та обмеження навіть на твори наших великих російських класиків, які належать до світової культурної скарбниці”.
У серпні минулого року Міністерство оборони Росії організувало Міжнародний антифашистський конгрес. Захід відбувся “в рамках спеціальної військової операції (СВО) Збройних сил Росії з демілітаризації та денацифікації України”, – зазначив у своєму дописі Фонд стратегічної культури. Дослівний переклад тексту разом із заголовком й таким же фото опублікувало болгарське видання Pogled.info.
Код для вбудовування (embed) графіка
<div class=”flourish-embed flourish-photo-slider” data-src=”visualisation/13451802″><script src=”https://public.flourish.studio/resources/embed.js”></script></div>
З трибуни Конгресу виступила Ірина Ярова, віцеспікер Державної Думи Росії:
“Ідеологія однополярного світу і заперечення багатополярного світу — це нова форма глобального фашизму… Сьогодні США є суб’єктом, який фінансує нацизм у всьому світі”.
І додає: “перетворення України на нацистську державу — це проєкт США”.
Посилання для доступу до зображення
https://drive.google.com/drive/folders/16tY7rHnuK–rqmDTR2rVuGrtXLVk93gIt?usp=share_link
Європа використовує русофобію як політичну технологію в боротьбі з Росією та як інструмент соціальної мобілізації європейців, пояснює один з учасників засідання Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини при президенті Російської Федерації (РФ) у грудні 2022 року. Це “дуже нагадує технології, які використовувала нацистська Німеччина, антисемітизм, який також використовувався для об’єднання німців під час Гітлера”.
Це слова Кирила Вишинського — уродженця українського міста Дніпропетровська, журналіста, виконавчого директора медіагрупи “Россия Сегодня” (до якої входять “РИА Новости”, “Спутник”, “ИноСМИ” та ін.). Сам Володимир Путін у своєму виступі в Міжнародному дискусійному клубі “Валдай” у жовтні минулого року (російська спроба альтернативі Давосу) також порівняв русофобію з антисемітизмом і описав їх як форми расизму.
Якщо ви заплутались, то причина не у вас, саме такою є мета. Говорячи про “фашизм”, “нацизм”, “геноцид” чи “расизм”, Кремль має на увазі русофобію.
Однак, що таке русофобія, сказати нелегко.
Необхідно знайти “законодавче визначення” русофобії, оскільки це не етнічне, а культурно-політичне поняття, вважають російські керівники. І це необхідно для того, щоб визначення було вписано в Кримінальний кодекс і щоб русофобські дії належним чином каралися.
Посилання для доступу до зображення
https://drive.google.com/file/d/1Vrh1_OayQcRLBtQ5bWRw4tfibz6pW4Gb/view?usp=sharing
Русофобія була сформульована як ідея в середині 19 століття, але в активне пропагандистське використання увійшла за часів Сталіна. Концепція висловлює розуміння двох кардинально різних світів, культурних моделей і систем цінностей — Сходу і Заходу. Росія уявляється як імперія Сходу, нова Візантія, що об’єднує слов’ян і покликана їх захищати, берегиня православ’я і традиційних цінностей. Русофобія слугує для того, щоб відрізнити ворожий іноземний світ (“колективний Захід”) від “русского мира” – ще одного поняття, нав’язаного кремлівською пропагандою.
Суттєвим для розуміння російського бачення русофобії є закладена в ньому агресивність — для російської пропаганди не любити Росію та росіян означає нападати на них, а це незмінно означає, що Росія мусить захищатись. Таким чином, всі її дії подаються як самозахист, а не як агресія. Детальніше про це читайте в книзі Тімоті Снайдера “Шлях до несвободи”.
РОСІЯ: ГЕНОЦИД НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ НАПАДУ НА УКРАЇНУ
Зовні русофобія розуміється як нетерпимість до етнічних росіян, російськомовних етнічних груп, російської культури та російської держави, а також як засіб дестабілізації пострадянського простору — Москва розглядає “кольорові революції” в колишніх радянських республіках як русофобський акт, зрежисований Заходом.
Всередині Росії “русофоби” — це вороги режиму, прихильники ліберальної ідеології, які симпатизують Заходу. Таким чином, вони піддаються стигматизації та ізоляції, а суспільна підтримка Кремля посилюється.
ХТО ТАКИЙ “ІНОЗЕМНИЙ АГЕНТ” У РОСІЇ?
Ключовим елементом сучасної концепції русофобії є порівняння з антисемітизмом і розуміння того, що вона є свідомою та організованою ворогами Росії, так само як це робила нацистська Німеччина проти євреїв. Звідси звинувачення в “нацизмі” і “фашизмі” та позначення дій проти росіян і російськості як “геноцид”.
Росія використовує ці звинувачення як мотив для анексії Криму та підтримки проросійських сепаратистів на сході України у 2014 році. І як привід для вторгнення на територію України у 2022 році в рамках так званої “спеціальної військової операції”.
ЯК ПРАЦЮЄ ДЕЗІНФОРМАЦІЯ: “ДЕНАЦИФІКАЦІЯ” УКРАЇНИ (ВІДЕО)
Хоча головною метою пропагандистської атаки Кремля є Україна, на “західному фронті” інформаційний простір насичений сфабрикованими “прикладами” русофобських практик, натхненних нацизмом — як-то спалення книг.
НЕПРАВДА, НІБИТО В НІМЕЧЧИНІ ЗБИРАЮТЬ РОСІЙСЬКІ КНИГИ, ЩОБ СПАЛИТИ ЇХ ВЗИМКУ
Щоб краще зрозуміти, що таке русофобія, ми повинні знати, у чому полягає протиотрута — звичайно ж, у русофільстві. Всупереч поширеній думці в болгарському Фейсбуці, русофільство — це не про любов до Достоєвського і Чайковського. За словами голови Міжнародного русофільського руху Ніколая Малінова, русофільство — це “традиційні цінності, ідея сильної держави та багатополярного світу”.
“Ліберальна диктатура суперечить нашим ідеям: однополярний світ, слабкі держави не є суверенними й, звичайно, відмова від традиційних цінностей. Світ є сатанинським”.
Таким чином коло замикається — всі великі стратегії Кремля об’єднуються в одне поняття, яке означає все і відразу. І нічого конкретного водночас, подібно до русофобії (всі великі страхи), яка також означає “нацизм”, “фашизм”, “лібералізм”, “геноцид”, “дискримінацію”, “однополярний світ” і що завгодно інше, що потрібно в конкретному контексті.
Проф. Дімітар Вацов встановив, що символічною рисою пропаганди є накладання різнорідних смислів один на одного, створюючи видимість того, що в усіх випадках йдеться про “одне й те саме”, при цьому “це, як кажуть, є Істина”.
Останній приклад: історично русофобія була представлена як сіоністська змова, а сьогодні Путін порівнює русофобію з антисемітизмом. Що не заважає Дмитру Медведєву (колишньому президенту і прем’єр-міністру Росії, голові керівної партії “Єдина Росія”) продовжувати називати президента України Володимира Зеленського “нацистом”, всупереч його єврейському походженню.
Посилання для доступу до зображення
https://drive.google.com/file/d/1P2a9d2_1o2ea6u3TD_zGgxYbbALF–X0S/view?usp=share_link
НІ, СИМВОЛ НА ФУТБОЛЦІ ЗЕЛЕНСЬКОГО НЕ Є СИМВОЛОМ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
Пам’ятаєте котів, жертв русофобії, про яких ми згадували на початку? Міжнародна федерація фелінології дійсно заборонила російських котів на своїх виставках строком на один рік (до кінця травня 2023 року). Однак причиною є не якась абстрактна ненависть до Росії — цей захід є відповіддю на російську агресію проти України.
Питання культури є набагато складнішим. Напад Росії на Україну дійсно викликав бурхливу реакцію і заклики до заборони російських вистав, концертів та книг у всьому світі. Але, на відміну від пропозицій Москви, це не було організованою кампанією чи урядовими рішеннями.
Репортажі міжнародних ЗМІ та розповіді болгарських журналістів, які висвітлювали події в Україні протягом останнього року, свідчать про те, що війна справді налаштувала українців проти всього російського. Але не в тих масштабах, про які говорив Кремль та його рупори: “Будуть концтабори, перевиховання та стерилізація тих, хто виступає проти літери “Z”, — заявив режисер Карен Шахназаров на телебаченні у травні 2022 року. Знову ж таки, катарський телеканал “Аль-Джазіра” (про який останнє, що можна сказати, це те, що він “західний”) зробив репортаж про неприйняття російської культури в Україні. Ось його частина:
“Руйнуючи українські міста та вбиваючи мирних жителів, загарбники також знищують пам’ятки російської та радянської культури.
Найулюбленіший поет Росії Олександр Пушкін побував в порту Маріуполя на Азовському морі в 1820 році після того, як цар Ніколай I відправив його на заслання за інакомислення.
Бронзова статуя кучерявого поета ефіопського походження стояла поруч з Російським драматичним театром — доки у квітні бомбардування не зруйнувало обидва пам’ятники”.
