Українське зерно є отруйним і неякісним;
Безмитне ввезення українського зерна та інших харчових продуктів є причиною затримки місцевої продукції на складах та банкрутства місцевих виробників;
Зерно змішується з місцевими продуктами й таким чином непомітно стає частиною продукції, наявної на ринку.
Як показала перевірка Factcheck.bg, це неправдиві або непідтверджені дані, поширені одночасно в Болгарії, Румунії, Польщі, Словаччині та Угорщині. Вони використовуються для обґрунтування вимог про заборону імпорту зерна та інших харчових продуктів з України.
Профіль основних доповідачів, які закликають до заборони, також схожий: політики та фермери, переважно виробники зерна. Відмінності полягають у внутрішньополітичному контексті в окремих країнах.
28 квітня Європейська комісія (ЄК) досягла “принципової угоди” щодо транзиту товарів з України між Болгарією, Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Умовою є скасування країнами в односторонньому порядку запроваджених заходів та об’єднання в рамках спільної стратегії під керівництвом Брюсселя. В обмін на це вони отримають другий пакет європейської фінансової допомоги на суму 100 мільйонів євро. Перший, на суму 56 млн євро, був узгоджений для допомоги виробникам зерна в Болгарії, Польщі та Румунії на початку цього року.
У Польщі тема українського зерна вже кілька тижнів не сходить з перших сторінок преси. З одного боку, це пов’язано з протестами фермерів уздовж кордону, а також по всій країні, а з іншого — з дезінформацією, що поширюється в соціальних мережах.
І хоча виявлена партія пестицидів була початковим аргументом для заборони імпорту, введеної Варшавою, на думку польських журналістів та аналітиків, більш серйозною проблемою в країні є велика кількість зерна, яке утримується на складах.
Хоча пшениця не є основною зерновою культурою, що імпортується в країну, вона є головним героєм дезінформації в соціальних мережах.
Одним з останніх “феноменів”, про який пишуть польські журналісти з fakenews.pl, є новостворений термін “технічне зерно”. За словами Кшиштофа Гвязда, голови правління Польської асоціації роботодавців зернової та борошномельної промисловості, цей термін не існує в технічній літературі та, швидше за все, був вигаданий компаніями, які імпортують зерно з України з кінцевою метою уникнути перевірок та очікування на польсько-українському кордоні.
Хоча термін не з’являвся у відкритому доступі до жовтня 2022 року, також він відсутній у науковій літературі на цю тему та статистиці Мінагрополітики, він набуває надзвичайної популярності в соціальних мережах і використовується для дезінформації.
Це технічно підроблене фото було сотні разів поширене серед польських користувачів у Фейсбуці. Вгорі, там, де має бути логотип бренду борошна, було додано напис “нова афера”. Замість стандартного напису про сорт пшениці було додано текст “технічне борошно”. Внизу перераховані “побічні ефекти”, які, згідно з публікацією з підробленим фото, виникають після вживання продуктів з цього “технічного борошна”: блювота, кривава діарея, біль у животі, нудота, здуття живота, лихоманка.
Занепокоєння тим, що на польському ринку з’явився хліб з неякісної української пшениці, яке поляки висловлюють у соціальних мережах, також підігрівають такі політичні формування, як Національний рух (Ruch Narodowy) та ультраправа популістська партія “Нова надія” (Nowa Nadzieja).
Колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також причетний до польської “зернової афери”. Відео, опубліковане в Twitter 12 квітня, в якому він говорить про якість українського зерна, набрало понад 450 000 переглядів. У відео Туск цитує слова польського фермера про те, що “найбільше сміття потрапляє в нашу країну (ред. — Польщу)”.
Туск також поділяє думку президента Польської палати зерна і кормів Моніки Пьонтковської про те, що у вагонах із зерном, яке надходить з України, ростуть черв’яки, різні бактерії та грибки. В інтерв’ю польському виданню OKOpress пані Пьонтковська визнає, що її слова є екстремальними, але не заперечує їх, хоча вони фактично не підтверджені доказами.
Зерновий скандал у Польщі тісно пов’язаний з майбутніми парламентськими виборами, які, як очікується, відбудуться наприкінці 2023 року. А підозри, що компанії, близькі до керівної партії “Право і справедливість”, є основними імпортерами українського зерна до Польщі, також сприяли тимчасовій забороні на імпорт і зменшенню напруженості серед фермерів та громадськості. Очікується, що основними опонентами на парламентських виборах у Польщі будуть керівна партія Ярослава Качинського “Право і справедливість” та “Громадянська платформа” Дональда Туска.
У Словаччині, яка також запровадила заборону на імпорт українського зерна, це питання має виразний політичний відтінок. 30 вересня в країні відбудуться дострокові парламентські вибори після вотуму недовіри керівній коаліції наприкінці минулого року.
14 квітня міністр сільського господарства Словаччини Самуель Валчан оголосив, що у 1 500 тоннах української пшениці на найбільшому словацькому млині в Коларові було виявлено заборонений пестицид. Через три дні Братислава оголосила, що забороняє імпорт зерна з України, і заявила, що розпочинає перевірку всіх партій української пшениці, що надходять до країни.
24 квітня стало відомо, що в жодному з відібраних зразків не було виявлено шкідливих речовин, мікроорганізмів чи інфекцій.
Це не завадило представникам різних опозиційних партій боротися за електоральну підтримку, спираючись саме на дезінформацію про якість української пшениці в Словаччині.
Профілі в соціальних мережах найбільшої опозиційної партії та претендента на перше місце на вересневих виборах “Голос — соціальна демократія” (Hlas – sociálna demokracia) майже повністю зосереджені на питанні українського зерна, а одним з головних речників є член виконавчого бюро партії та мер міста Нітра Браніслав Бечік. Навіть після того, як були оприлюднені результати аналізу українського зерна, наявного в Словаччині, Бечік продовжує стверджувати, що словаків вводять в оману і змушують їсти хліб, виготовлений з отруйної української пшениці.
.
Браніслава Бечіка звинувачували у поширенні дезінформації та отриманні політичних дивідендів від нагнітання страху серед населення і просування теорій змови, зокрема Covid-19.
Петер Пеллегріні, голова партії “Глас — Соціал-демократія” і колишній прем’єр-міністр Словаччини, також часто поширює непідтверджену інформацію про українську пшеницю через свої соціальні мережі.
У дезінформаційній кампанії щодо української пшениці також беруть участь правоконсервативна партія “Життя — Народна країна” (Život – Národná strana), заснована у 2019 році, та націоналістична партія “Словацький патріот” (Slovenský PATRIOT), що сама себе визначає русофільською, яка існує з 2021 року. У своїх публікаціях в соціальних мережах вони повторюють основні тези на підтримку заборони імпорту з України: дешева українська пшениця знижує ціни на словацьку пшеницю; українська пшениця затримується в Словаччині замість того, щоб йти далі до третіх країн; українське зерно в Словаччині забруднене і токсичне.
У Болгарії основним твердженням, яке поширюють болгарські політики та місцеві виробники зерна, є те, що імпорт української пшениці є причиною залежування значної частини болгарського врожаю 2022 року на складах. Насправді імпорт української пшениці минулого року склав близько 50 000 тонн, що становить менше ніж 1% за попередньою оцінкою Міністерства землеробства (МЗ) від врожаю пшениці в Болгарії за 2022 рік — 6,2 мільйона тонн.
Також немає доказів твердження, що імпорт дешевої української пшениці призвів до рекордно низьких цін на ринках і збанкрутував багатьох виробників.
Офіційні дані свідчать, що ціна на пшеницю на світових ринках впала з початку війни, але вона все ще залишається вищою, ніж у довоєнний період.
У Болгарії, як і в інших країнах, які ввели заборону на імпорт з України, також існують спекуляції щодо якості українського зерна. Виробники зерна вже кілька місяців стверджують, що зерно з України надзвичайно низької якості й що воно не проходить фітосанітарний контроль при в’їзді до Болгарії. Було поширено квитанцію про нібито лабораторний аналіз, проведений приватною лабораторією, але це жодним чином не доводить, що досліджуваний зразок насправді є українською пшеницею.
Неправда, що не існує контролю якості українського зерна, яке потрапляє до Болгарії. Законодавство ЄС передбачає безмитне ввезення українських товарів, але фітосанітарний контроль не скасовано. ЄС має суворі вимоги до продовольчої сировини та продуктів, які потрапляють на його ринок, і українське зерно не є винятком.
Нещодавно вигаданий термін “технічне зерно”, який є надзвичайно популярним у Польщі, також зустрічається в болгарській мові в публікаціях у соціальних мережах.
У відео з понад 47 000 переглядів на Tik Tok стверджується, що “технічне зерно” нелегально імпортується з України по всій Східній Європі, а польська влада заявляє, що воно містить “бактерії, грибки та технічні відходи”.
У Румунії уряд перебуває під тиском фермерів, які періодично організовують акції протесту в країні, але, попри це, Бухарест вирішив не забороняти імпорт з України до офіційного рішення Брюсселя.
Це питання обговорюється в соціальних мережах, причому одна частина румунських споживачів вважає, що заборона імпорту буде на користь Москві, тоді як інша бачить в цьому єдине рішення на користь Румунії та румунського народу.
Тема використовується націоналістичними формуваннями для посилення антиєвропейських настроїв серед населення, одним з головних речників яких у публічній сфері є Діана Шошоаке, член політичної партії “S.O.S Румунія” (S.O.S România).
Шошоаке відома своїми ультраправими політичними поглядами. Вона також була однією з найпопулярніших фігур, які виступали проти щеплення в Румунії під час пандемії Covid-19. Вона підтримує вихід Румунії з ЄС і відома своєю антиімміграційною риторикою. Ще у 2021 році румунські ЗМІ критикували Шошоаке за її тісні зв’язки з Москвою.
В Угорщині, яка першою запровадила заборону на імпорт з України, серед користувачів соціальних мереж не спостерігається великої активності на цю тему. Пости, які збирають більше читачів, містять вже згадані твердження. Питання зерна використовується для створення антиєвропейських настроїв, як, наприклад, у наступному дописі:
“Ще місяць тому я думав, що членство в ЄС має більше переваг, ніж недоліків. Тепер це змінилося. Чомусь останньою краплею для мене стало “скидання” на нас українського зерна…”
Публікація супроводжується зображенням, що закликає до HUXIT (від англійських слів “Угорщина” і “вихід”, як у британському “Brexit”).
Неправдиві або необґрунтовані твердження про українське зерно, поширювані виробниками зерна та політичними формуваннями, можна знайти в офіційних позиціях Росії.
22 квітня посольство Росії у Великобританії опублікувало висловлювання Сергія Лаврова, яке свідчить, що “українське зерно, яке пропонується за заниженими цінами й без будь-яких зборів, захоплює європейські ринки, обходячи всі фітосанітарні вимоги, та завдає величезних збитків виробникам зерна в Європі”.
Але насправді саме Росія знижує ціни на пшеницю.
“Вона (Росія – ред.) є найбільшим експортером, і від неї залежить, що буде з ринком зерна в усій Північній Африці, адже зараз ми маємо саме таку проблему. Всі тендери наших експортерів проходять через конкуренцію з російським зерном”, розповів Болгарському національному телебаченню (BNT) Володимир Іванов з Державної комісії товарних бірж та аукціонів.
За його словами, це результат тривалої та цілеспрямованої підготовки:
“Я помічаю цей процес вже понад 12-13 років. Росія дуже багато інвестує в аграрний сектор. І зараз з країни, яка була нетто-імпортером, вона стала досить серйозним експортером і диктує міжнародну кон’юнктуру на ринках, як зерна, так і інших харчових продуктів”.
Таким чином, Росія ускладнює роботу інших експортерів, водночас заохочуючи конфлікти всередині країн між виробниками та переробниками, зростання цін на внутрішніх ринках і, зрештою, політичну нестабільність.
