fbpx

Чому до біженців з України та Близького Сходу відносяться по-різному

  • Біженці з України не розміщуються в таборах, оскільки перетинають кордон Болгарії легально.
  • Ті, хто рятується від конфліктів на Близькому Сході, попадають до Болгарії нелегально і підлягають затриманню, поки триває процедура надання захисту.
  • Масштаби теперішньої кризи біженців в рази перевищують потоки біженців у 2013-2015 роках. 

“Ви задаєте собі питання, чому біженців з Іраку, Лівії, Афганістану, Сирії тримають у таборах, а про біженців з України так добре піклується європейська еліта???” 

Слова одного з користувачів Фейсбуку. Соціальні мережі рясніють подібними коментарями, в яких порівнюється ставлення до біженців з України та з інших регіонів. Дійсно, є суттєві відмінності як у статусі біженців з України, так і в масштабах біженської хвилі у порівнянні з хвилею 2013-2015 років. 

Як біженці з України потрапляють до Болгарії

З 2017 року всім громадянам України дозволено перебувати до 90 днів на території Європейського Союзу (ЄС) лише за наявності документів, які ідентифікують особу, і без необхідності отримання візи. Саме тому, коли 24 лютого Росія здійснила вторгнення в Україну, будь-який українець, не охоплений оголошеною військовою мобілізацією, міг шукати притулку в країнах ЄС, навіть не звертаючись з проханням надання йому захисту. Немає жодних правових підстав для примусового утримання цих людей болгарською владою в таборах для біженців. 

Збільшення міграційного потоку з України до країн ЄС стало причиною того, що Рада Європейського Союзу вперше активувала Директиву 2001 року про надання статусу тимчасового захисту. Статус надається громадянам України терміном на один рік на території ЄС. Таким чином, протягом обмеженого періоду часу вони мають майже такі ж права, як і громадяни відповідної країни перебування.

Як біженці з Близького Сходу потрапляють до Болгарії

Маршрут біженців з Близького Сходу до Болгарії в більшості випадків проходить через Туреччину. Якщо для біженців з України передбачений легальний шлях потрапляння на болгарську територію, то для шукачів притулку з Близького Сходу така можливість майже відсутня. Громадяни Афганістану, Сирії, Іраку, Пакистану та інших країн з візовим режимом в’їзду до Болгарії повинні мати візу. Наявність активного військового конфлікту та невизначеність політичної ситуації в цих країнах, однак, унеможливлюють видачу візи, а отже і наявність легального шляху в’їзду до Болгарії.

Так, ті, хто рятуються від війни, потрапляють у правовий вакуум, оскільки без візи вони не можуть легально перетнути кордон і потрапити на болгарську територію, а отже, не можуть розраховувати на захист. Також не передбачено ніяких умов, щоб клопотання про надання захисту було можливо ще на території Туреччини.

Потрапляючи на болгарську територію, без проходження через болгарські пункти перетину державного кордону, біженці стають “нелегалами” і підлягають затриманню поліцією. У разі їхнього затримання та виявлення відсутності документів розпочинається процедура ідентифікації особи. Людей доставляють до так званих Спеціальних пунктів тимчасового перебування іноземців, які мають закритий режим й знаходяться під юрисдикцією Міністерства внутрішніх справ Республіки Болгарії.

“Люди не можуть бути розміщені у цих центрах з будь-якою іншою метою – ні для захисту, ні для притулку, ні для забезпечення їжею”, – зазначає юрист у справах біженців Діляна Ґітева.

Після того, як особа іноземця буде встановлена, він має право звернутися до Державного агентства у справах біженців (ДАР) із заявою про надання міжнародного захисту, що надає їм право вільно пересуватися країною, працювати, навчатися і т.д. Така процедура, як правило, займає місяці. Протягом цього часу, якщо мігрантам нікуди йти, вони очікують рішення ДАР про надання чи ненадання їм захисту в центрах для біженців – так званих “таборах”, про які у мережі повідомляють “Фейсбук” користувачі. Однак ці центри приймають лише осіб, які перебувають у стадії подання заяви на отримання статусу.

“Після отримання захисту біженці повинні знайти житло і самостійно сплачувати за нього”, – пояснює пані Ґітева. Якщо Державнe агентствo у справах біженців (ДАР) відмовляє у наданні статусу, особа підлягає депортації до країни її походження.

Завдяки цій різниці в статусі та процедурах, громадяни України не розміщуються в центрах, як мешканці інших регіонів – їм надається статус тимчасового захисту майже автоматично після прибуття.

Теперішня біженська хвиля в рази перевищує попередню

Дані Державного агентства у справах біженців (ДАР) свідчать, що під час біженської хвилі 2013-2015 рр., викликаної конфліктами на Близькому Сході, 39 тис. осіб звернулися за захистом до Болгарії, з яких лише 15 тис. отримали статус біженця. Решта були екстрадовані до країн походження. Для порівняння, з початку війни в Україні у лютому цього року, статус тимчасового захисту отримали майже 150 тисяч українців. З них 51 тис. постійно проживає в Болгарії. Через це, а також через різні варіанти захисту, які доступні біженцям з Близького Сходу й біженцям з України, порівняння між двома кризами біженців є некоректним і надає привід для спекуляцій.

Перевірено:

Біженці з України не розміщуються в таборах, оскільки прибувають до Болгарії легально. Їм надається статус тимчасового захисту, який на один рік надає їм майже такі ж права, як і громадянам країн перебування ЄС. Ті, хто рятується від конфліктів на Близькому Сході, потрапляють до Болгарії нелегально і підлягають затриманню, поки триває процедура надання захисту.

Консультант за темою – Діляна Ґітева, юрист з питань біженського права.

Джерела інформації

РЕГЛАМЕНТ (ЕС) 2017/850 НА ЕВРОПЕЙСКИЯ ПАРЛАМЕНТ И НА СЪВЕТА: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/BG/TXT/PDF/?uri=CELEX:32017R0850&from=EN

Видео: Как работи дезинформацията: Бежанците от Украйна: https://factcheck.bg/video-kak-raboti-dezinformaciyata-bezhancite-ot-ukrajna/

ЗАКОН ЗА УБЕЖИЩЕТО И БЕЖАНЦИТЕ: https://www.aref.government.bg/sites/default/files/uploads/docs2020-11/ZAKON%20ZA%20UBEZhISchETO%20I%20BEZhANTsITE_20.pdf

ЗАКОН ЗА ЧУЖДЕНЦИТЕ В РЕПУБЛИКА БЪЛГАРИЯ: https://www.lex.bg/laws/ldoc/2134455296

НАРЕДБА № Із-1201 ОТ 1 ЮНИ 2010 Г. ЗА РЕДА ЗА ВРЕМЕННО НАСТАНЯВАНЕ НА ЧУЖДЕНЦИ В СПЕЦИАЛНИТЕ ДОМОВЕ ЗА ВРЕМЕННО НАСТАНЯВАНЕ НА ЧУЖДЕНЦИ И В ТЕХНИТЕ ЗВЕНА И ЗА ОРГАНИЗАЦИЯТА И ДЕЙНОСТТА ИМ: https://lex.bg/bg/laws/ldoc/2135684112

Bulgaria for Ukraine: https://ukraine.gov.bg/bg/

Усі матеріали з Factcheck.bg можна вільно передруковувати. Обов'язковим є зазначення джерела та імені автора, а також посилання на публікацію.

Ця публікація була підготовлена за підтримкою Європейського Союзу. Відповідальність за зміст несе виключно Factcheck.bg.

Ця публікація була підготовлена за підтримкою Європейського Союзу. Відповідальність за зміст несе виключно Factcheck.bg.

Крістіан Юлзарі
Крістіан Юлзарі
Кристиян Юлзари е журналист на свободна практика. Професионалният му път започва още в гимназията, когато става част от редакцията на националната платформа за ученическа журналистика sCOOL Media. Оттогава досега отразява вътрешната политика за регионални и национални медии. Носител е на наградите „Валя Крушкина - журналистика за хората“, Web Report и “Червена линия” на Антикорупционния фонд. В момента изучава “Политология” в Софийския университет.